Сьогодні, на кожному кроці можна зустріти молодих людей, які носять навушники: одні слухають музику або фільми, інші — аудіокниги. Притому мало хто задумується про проблему, яка загрожує їм через використання цього маленького пристрою. І якщо так продовжуватися, то незабаром ми опинимося в оточенні глухих.
Слух — найважливіший із людських почуттів, втрата якого люди переживають навіть важче, ніж втрату можливості бачити, розповідає врач-отоларинголог медичного центру «Healthy&Happy».
«Це пояснюється тим, що кожен з нас є частиною слухового світу, де господарюють тисячі різних звуків — від людських голосів до шуму вітру. Це дозволяє нам отримувати повну картину того, що відбувається навколо, хоча далеко не все потрапляє у наше поле зору. Ось чому сліпа людина може залишити здатність спілкуватися з іншими, а глухий виявляється у відчуженні. Про це писав ще Еммануїл Кант: ‘Неможливість бачити відокремлює людину від речей. Неможливість слухати відокремлює людину від людей’.
На жаль, в сучасному поколінні гострота слуху помітно знизилася. І в цьому велику роль відіграють навушники-вкладиші або «затички». Ці пристрої передають звуковий сигнал не через повітря, а через кістку. Оскільки багато меломанів слухають музику голосно та тривало, це сприяє знищенню нервових закінчень і зниженню слуху. Проте молоді люди навіть не помічають проблему — вони просто роблять звук ще голосніше!
Тим не менш, декілька років тому німецькі лікарі провели дослідження серед 424 юнаків у віці від 19 до 21 року. Виявилося, що у 60% тестуваних є втрата слуху рівнем не менше 20 дБ. А дуже добрий слух з порогом чутності, який не перевищує 5 дБ, вдалося виявити лише в 4%.
У більшості випадків причиною зниження гостроти слуху стали акустичні травми від прослуховування гучної музики вдома (включаючи через навушники), в клубах та на концертах.
Очевидне неймовірне
Слух — перше почуття, яке формується у дитини. Ще в утробі матері плід починає слухати звуки навколишнього світу. Діапазон звуків, які може сприймати наше вухо. З енергетичної точки зору чутливість слуху відповідає сприйняттю 10-ваттної електричної лампочки з відстані в 1000 км. При цьому, на відміну від зору, наш орган слуху працює неперервно, навіть у сні, що дозволяє нам почувати себе в безпеці.
Дзвін в вухах після відвідування клубу є ознакою отримання шумової травми. Через якийсь час вона обов’язково вплине на гостроту слуху. Як це працює? Вуха — складний парний орган, який розташований в скроневих кістках черепа і призначений виконувати одночасно дві важливі функції. По-перше, воно, подібно до високочутливого локатора, сприймає звукові сигнали і передає їх в мозок. А по-друге, саме в вухах знаходиться орган, відповідальний за положення тіла в просторі і здатність утримувати рівновагу. Це і є всім відомий «вестибулярний апарат». Якщо він відмінно працює, людину не турбує хвилювання на кораблі або в літаку.
Вухо представляє собою систему з трьох прилеглих один до одного відділів: зовнішнє, середнє і внутрішнє вухо. Зовнішнє вухо працює як приймач звукових хвиль. Воно складається з вушної раковини (хрящової тканини з завитками) та слухового проходу — короткого (близько 2,5 см) «тунелю», який закінчується напруженою барабанною перетинкою, товщиною з крилом мухи. За нею починається середнє вухо. В порожнині цього відділу розташовані мініатюрні кісточки (молоточок, наковальня і стремічок), які послідовно з’єднані між собою. Вони підсилюють звукові імпульси і передають їх далі — внутрішньому вуху. У внутрішньому вусі знаходяться одразу два важливі органи: равлик (спірально закручений орган слуху) і вестибулярна система (орган рівноваги). Обидва вони заповнені рідиною. Її найменший рух призначені сприймати волосяні клітини, розташовані на волокнах слухового нерву — «кабелі» для трансляції сигналів в мозок. Все просто і складно одночасно. Сприйнятий зовнішнім вухом звук проходить по слуховому проходу і заставляє вібрувати барабанну перетинку. Її коливання передаються кісточкам середнього вуха. А ті, в свою чергу, приводять в рух рідину внутрішнього вуха. Слухові рецептори це одразу фіксують, і по нервовим волокнам імпульси надходять в головний мозок, де відбувається ідентифікація звуків, визначається їхній сила, висота, джерело і т.д.
Болить, свербити, встромлює…
Які неприємності загрожують нашому слуховому органу? Перш за все, отоларингологи дуже часто діагностують отити — запальні захворювання зовнішнього або середнього вуха. Вони викликаються мікробами, що проникають із носа і носоглотки через слухову трубу. Ознакою запалення є пульсуюча або встромлююча біль. Іноді вже на початку хвороби людина починає гірше чути. З’являються виділення з вуха, шум. Іноді виникають ускладнення, такі як гострий лабіринтит, мастоїдит, менингіт, що потребують хірургічного лікування.
Якщо хворий здійснює запізнені заходи або займається самолікуванням, отит може перейти в розряд хронічних захворювань (епітимпаніт, мезотимпаніт). Хронічні отити можуть призвести до абсцесу мозку. Крім того, вушні захворювання не рідко виникають через грибкову інфекцію. Отомікози розвиваються зазвичай при порушенні цілісності шкіри — наприклад, при чищенні вуха паличкою або нігтем. Ці захворювання характеризуються практично постійним свербіжем і шумом в вусі, появою виділень.
Травми також є однією з причин непланового візиту в поліклініку.
Зокрема, гучні звуки (вибухи петард, музика на дискотеках і рок-концертах, сильний промисловий шум, прямий удар по вушній раковині) дуже шкодять нашому слуховому апарату. Під впливом екстремальних акустичних навантажень (від 70-85 дБ) відбувається руйнування сенсорних волоскових клітин, внаслідок чого з’являється шум в вушах, втрата орієнтації в просторі, запаморочення, втрата апетиту. Також нерідко до лікаря приходять пацієнти з скаргами на іноземне тіло в вусі. Це може бути як маленька комаха, так і вата чи зубок часнику, за допомогою якого людина намагалася впоратися з болем. Трапляються і «любителі чистоти», які для видалення сірки використовують шпильки, в’язальні спиці, ручки. При необережному руху імпровізована вушна паличка перетворюється в інструмент для пошкодження барабанної перетинки.
Звісно, захворювання вух не завжди проходять безслідно — іноді вони супроводжуються зменшенням гостроти слуху. Тому при перших же ознаках дискомфорту необхідно звертатися до фахівця для якісної діагностики та призначення правильного лікування, адже зі слухом жарти погані!
Виявлено, якщо тихі звуки (шум дощу, шелест листя, дзвін краплі) перестають надходити до мозку, наш головний «комп’ютер» спочатку звикає до них, а потім — забуває. Вам це потрібно?!
Зберегти те, що маємо…
Слід підкреслити, що добрий слух сьогодні не є гарантією того, що завтра буде так само. Як свідчить статистика, найбільше втрати слуху спричиняють вікові зміни. Так, серед людей віком від 50 до 60 років «слабкочуючих» приблизно 20%, в віковій категорії 60-70 років ця цифра зростає до 30%, а для людей старше 70 років вона перевищує 40%. Крім того, на гострість сприйняття звуків впливають: сильний стрес, перенесені вірусні або інфекційні захворювання, прийом деяких лікарських препаратів, засмічення слухового проходу сірою пробкою.
У більшості перерахованих випадків повернути 100% слуху вже не є можливим. На щастя, сучасні слухові апарати допомагають людям не виходити з соціуму — активно спілкуватися, слухати музику і т. д. Але «електронний» слух все одно не може конкурувати з тим даром, який ми отримали від природи.
Чи можна якось подбати про його збереження? Фахівці відповідають позитивно. Просто потрібно надавати нашим вухам відпочинок: частіше бувати в тиші, виїжджати в місця, де рівень шуму знижений, уникати гучких звуків. Бережіть вуші, щоб світ не припинив для нас наповнюватися живими звуками.
